Методичні заходи з питань особливостей розвитку,

навчання та супроводу дітей з особливими освітніми потребами,

проведені у 2019-2020 навчальному році

 

Модератор заходів: методист з психологічної служби Шевченківського РМК.

Учасники: вчителі, які здійснюють навчання у інклюзивних класах (класні керівники), відповідальні за організацію інклюзивного навчання у закладах освіти.

 

Стартує новий проєкт „Волошки”

 

Шановні батьки!

У травні цього року Центр кращого Інтернету та Центр „Стартум” розпочав новий проєкт Волошки (Інклюзивний цифровий досвід: реальність та потреби).

Мета проєкту – допомогти родинам з дітьми з інвалідністю уберегти дитину від загроз та використати можливості Інтернету для її розвитку та відпочинку.

В ході реалізації проєкту проводиться всеукраїнське опитування батьків дітей з інвалідністю, на основі аналізу отриманих результатів планується розробка рекомендацій для Ваших родин.

Долучитися до проєкту можна заповнивши анкету для батьків дітей з інвалідністю до 20 червня 2020 року за посиланням:

https://forms.gle/m9fuUFFaoBhC5JWn9

Поширюйте у Ваших соціальних медіа та месенжерах єдине посилання на інформацію про проєкт #Волошки та посилання на анкети:  https://linktr.ee/voloshky

Якщо у Вас виникнуть питання чи пропозиції, пишіть на адресу електронної пошти: betterinternetcentre@gmail.com

Якщо Ви зацікавлені у співпраці в проєкті #Волошки, будь ласка, пишіть на betterinternetcentre@gmail.com

 Дякуємо за співпрацю!

 

 

Принципи і особливості дистанційного навчання

для дітей з особливими освітніми потребами

“Нова українська школа” з’ясовувала, з чого треба почати навчання для дітей з ООП, як працює вчитель та асистент учителя, як можуть допомогти батьки та що робити вузьким спеціалістам, які працюють з дітьми з ООП з інклюзивних класів.

“Щоб почати дистанційне навчання з дітьми з особливими освітніми потребами, треба просто почати”, – впевнена керівниця інклюзивних проєктів ГО “Бачити Серцем” Наталя Гладких.

 

Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:

Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.

Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.

Принцип індивідуального підходу. Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.

Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.

Особливості дистанційного навчання:

  • Перехід із прямої моделі навчання на тренерську.Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
  • Синхронне й асинхронне навчання.Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
  • Наочний матеріал– це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
  • Сталість навчання.Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.
  • Насамперед безпека та здоров’я дитини з ООП.Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за онлайн-уроками й навчатися за комп’ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою, не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.

ЯК ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ

Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:

  • Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця.Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
  • Рівень тривожності та емоційних спалахів.Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
  • Який емоційний стан за тиждень переважає:чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
  • Чи бере участь у дистанційному навчанні.
  • Поведінка дитини.
  • Улюблена діяльність удома.

Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:

  • Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП).Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет, ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні завдання батькам, обов’язково консультувати їх, як потрібно виконувати завдання, і залишатися з ними на зв’язку для того, щоби розуміти, чи виконують батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.
  • Обов’язково потрібно визначити навантаження для дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у вівторок.
  • Програма та теми, за якими мають працювати діти.Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми в період карантину.
  • Консультації з батьками дитини з ООП.Треба визначити розклад консультацій, прописати його на тиждень.
  • Як задавати домашнє завдання.Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.

Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони – що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп’ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.

 

Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.

Приблизне навантаження для дітей з ООП:

1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;

3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день;

5–9 класи – 4–5 уроків на день;

+ відеозаняття та домашні завдання з батьками.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ

– Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.

– Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.

– Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.

– Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.

– Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.

– Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.

– Домашні завдання.

Найголовніше – турбуйтеся про себе. Від вас залежить, як будуть сприймати дистанційне навчання батьки, як вони будуть вірити у свою дитину, як вони будуть виконувати з нею всі домашні завдання, підтримувати її, сидіти поруч на онлайн-уроках.

Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: “Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?”.

Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.

 

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Рекомендації батькам дітей з ООП:

Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби вони натомість підтримали дітей з ООП.

Допомога та підтримка дитини з ООП.

Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.

Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і батьки все це готують.

Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома поруч із дитиною й можуть їй допомогти.

Як налагодити співпрацю з батьками:

– Підтримуйте батьків.

– Мотивуйте до спільного навчання з дітьми.

– Пояснюйте важливість навчання дитини в онлайн-форматі. Багато батьків не розуміють, що дитина зможе вчитися на онлайн-уроках, вони навіть у це не вірять – потрібно їм дати цю віру.

– Зробіть опитувальник для батьків щодо труднощів, з якими вони стикнулися під час карантину, та командно опрацюйте його.

– Спілкуйтеся з батьками телефоном, вони є каналом комунікації між вами та дитиною.

– Записуйте свій монолог для дитини та відправляйте батькам. Батьки, наприклад, не можуть мотивувати дитину сісти за навчання. Якщо ж батьки матимуть відео, на якому вчитель говорить, що “тобі все вдасться, “сядь, будь ласка, за комп’ютером, ми зараз будемо починати з тобою займатися”, “тобі потрібно буде мене слухати, відповідати на запитання”, – дитина зрозуміє, що не тільки батьки вимагають від дитини навчатися, але є й інші дорослі, які її спонукають і мотивують до навчання.

– Не змушуйте батьків і не говоріть про те, що вони мусять навчати дитину. Батьки не вчилися в педагогічних університетах, вони не розуміють, як потрібно вчити дитину, тому спонукайте їх до спільного навчання, пояснюйте важливість.

– Будуйте стосунки з батьками, нехай вони будуть доброзичливими.

Пам’ятайте, що кожен із батьків перебуває на певній стадії горювання. Коли батьки народили дитину з інвалідністю, то вони отримали психологічну травму. Тож часто в батьків опускаються руки, вони не вірять у силу дитини, вони в депресивному стані, заперечують онлайн-навчання. З карантином усі ці стани загострилися і, звісно, батькам потрібна ваші підтримка, віра, впевненість у тому, що нам вдасться, якщо ми будемо працювати командою.

 

ЩО РОБИТИ ПСИХОЛОГУ

Батьків можуть підтримувати шкільні психологи. Було б чудово, якщо б психолог узяв на себе індивідуальні консультації з батьками. Психолог може продовжувати індивідуальні онлайн-заняття з дітьми, може спілкуватися з дітьми телефоном, а також проводити консультації для вчителів.

Ми, учителі, теж можемо тривожитися, панікувати, і нам теж інколи потрібна теж порада психолога. Тому звертайтеся до психолога про індивідуальні онлайн-консультації або робіть, наприклад, наприкінці кожного тижня супервізійні онлайн-зустрічі, коли ви будете зустрічатись і обговорювати всі ті емоції, почуття, які у вас виникли.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ АСИСТЕНТАМ УЧИТЕЛЯ І ДИТИНИ

  1. Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.
  2. Командна робота з учителем під час підготовки до занять.
  3. Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.
  4. Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої роботи.
  5. Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.
  6. Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи. Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.
  7. Ведення документації: індивідуальної картки на дитину, індивідуальної програми розвитку.
  8. Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому що командою працювати краще.

 

ВИДИ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:

  1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.
  2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.
  3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.

Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.

Підтримка дитини може бути різною:

Фізична підтримка – повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, – це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка – якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.

Вербальна підтримка – повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.

Підказки – жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.

Візуальний стимул – картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.

Моделювання – демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально – або намалювати, або представити у вигляді схеми.

Маніпуляція символами – розташування об’єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.

 

ІНШІ КОРИСНІ НАВЧАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ

Таймери

Наприклад, батьки можуть завантажити в телефон Play Timer і виставити час: коли заняття завершується, звучить сигнал і дитина точно знає, що заняття закінчено. Можна скористатися кухонним таймером або намалювати годинник зі стрілочками й показувати дитині, скільки часу залишилося.

Годинник, розроблений для дітей з аутизмом (у правому верхньому куті)

Якщо виставляється 40 хвилин заняття, червоне коло поступово зменшується, коли закінчується час лунає звук. Діти з аутизмом деколи самостійно починають виставляти таймер на цьому годиннику, тому що їм так легше зорієнтуватися в часі і просторі.

Візуальні дошки з розкладом

Вони мають бути в кожної дитини з ООП. Коли ви командою опрацюєте навантаження й розклад, який має бути, обов’язково візуалізуйте його. Може бути цей розклад у діях. Наприклад, є урок, на якому буде використано 10 завдань. Ці 10 завдань формуються в цифри, біля кожної виставляється певна картинка. Коли перше завдання виконано, дитина знімає одиничку та картинку й так далі. Особливо це добре працює для дітей із порушеннями інтелекту і для дітей з аутизмом.

Є індивідуальні візуальні дошки розкладу для дітей з аутизмом, дитина сама вже зможе зробити цей розклад, щоби не хвилюватися і знати, що буде далі. Можна скласти тижневий розклад або на день – що буде зранку, що вдень, що ввечері й за що можна похвалити.

“Термометр класу”

Він використовується наприкінці тижня: учитель дає опитувальник батькам і дітям. Якщо дитина може заповнити самостійно, вона заповнює, якщо ні – то разом із батьками. У ньому виставляється оцінка, де 0 – ніколи, 1 – рідко, 2 – часто, 3 – дуже часто. Потрібно відповісти на запитання, наприклад:

– Я активно беру участь у дистанційному навчанні.

– Я відчуваю себе безпечно в умовах карантину.

– У мене є друзі, і я спілкуюсь із ними дистанційно.

– Мені потрібна допомога й підтримка батьків.

– Я розумію, що уроки відбуваються онлайн (за комп’ютером).

– Вдома в мене є всі умови, щоби вчитися і відпочивати.

– Мені подобається вчитися на відстані.

– Я знаю, за що мені ставлять оцінку.

– Я слухаю вчителя.

– Я знаю, що відбувається в країні.

Коли такий “термометр” заповнить кожен учень, то вчитель буде розуміти, на що треба звернути увагу, щоби побудувати наступне заняття.

Зворотний зв’язок

Електронні журнали та щоденники з допомогою інструментів Google. Вчителі пишуть у щоденниках рекомендації, вони доступні одразу й педагогам, і батькам, і вчителям.

Опитувальник про дистанційне навчання. Батьки заповнюють, чи сподобалося заняття, на що потрібно звернути увагу.

Телефонні дзвінки, особливо тим, у кого немає інтернету. Це телефонні дзвінки, щоби розуміти ситуацію в сім’ї.

Виконання тестових завдань. Дітям з ООП теж потрібно давати такі тестові завдання. І, звісно, спиратися на батьків і бути впевненими, що вони є партнерами кожної дитини й не виконують тести замість дитини. Якщо таке відбулося – проходимо ще одну роботу, щоб батьки дали можливість дитині самостійно подумати й відповісти.

 

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Їх складає команда, і вони мають бути:

Зменшені за обсягом. Вони мають бути зменшені для когось, а для якоїсь дитини навпаки, домашні завдання стануть елементом систематичного режиму дня, коли вона буде знати, що їй робити, куди себе діти.

Індивідуальні для кожної дитини. Ми не можемо однакові завдання задавати дітям без інвалідності й дітям з інвалідністю. Ми маємо спиратися на сильні сторони дитини.

Прості у виконанні. Відштовхуючись від сильних сторін дітей давати такі завдання, які будуть простими у виконанні, які можуть пояснити навіть батьки.

Пов’язані з домашнім середовищем. Наприклад, рахувати можна дитячі іграшки, ложки, виделки, перекладати їх – тобто все, що є в дитини під рукою.

З інструкцією для батьків. Як потрібно зробити домашнє завдання (навіть алгоритм виконання), як пояснити дитині.

З унаочненням, різними електронними матеріалами та ресурсами. Тобто приклад, як виконується завдання, і тоді за аналогією батьки можуть виконати виконати завдання зі своїми дітьми.

Партнерство з батьками учнів = перевірка домашнього завдання. Якщо ми будемо впевнені на 100%, що батьки роблять не замість дітей, а разом із ними, тоді домашнє завдання буде ефективно виконаним. Тому обов’язково спирайтеся на батьків і партнерство з ними.

 

Дистанційне навчання дітей з особливими освітніми потребами

Усі заклади освіти зараз закрито на „вимушені” канікули. Більшість дітей залишаються вдома із батьками, які попри це повинні займатись і роботою. Іноді буває важко впоратись із дітьми, якщо у них багато вільного часу. Якщо на канікулах їх можна зайняти чимось на дворі, відвести до бабусь-дідусів, то під час карантину вони вдома.

Зараз дуже непростий період для всіх. Та важливо, щоб усі усвідомлювали, що на карантині потрібно звикнути до іншого режиму дня. Беріть за основу шкільний розпорядок дня, оскільки він для дитини найбільш звичний.

На допомогу вчителям, асистентам вчителів, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами та їх батькам, Ресурсний центр з підтримки інклюзивної освіти КВНЗ „Харківська академія неперервної освіти” розробили методичні рекомендації з питань дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах карантину.

Скористайтеся запропонованими методичними рекомендаціями!

 

Методичні рекомендації учителям

з питань дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах довготривалого карантину

Колісник О.В., викладач секції спеціальної та інклюзивної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Доброго дня і доброго здоров’я всім!

Сьогодні ми обговоримо з Вами ті важливі моменти, які варто ураховувати, коли мова йде про дистанційне навчання дітей з особливими освітніми потребами, які в звичайних умовах навчаються в закладах загальної середньої освіти. Тобто ми поговоримо про дітей, для яких організовано інклюзивне навчання.

Ті варіативні форми і методи, які сьогодні застосовують педагогічні працівники, що починаючи з 6 квітня започаткувало Міністерство освіти і науки України, для більшості учнів є незвичними, а тому – складно відбувається адаптація учнівської молоді до такого навчання.

У цій ситуації вкрай багато залежить від взаємоприйняття, взаємоповаги, взаємопорозуміння, взаємодії та взаємопідтримки учителя, асистента учителя та батьків «особливої» дитини, а також від відповідального ставлення та усвідомлення того, що вся ця діяльність – за для ДИТИНИ.

У цієї мікрокоманди мають бути однакові цілі

  1. розвиток дитини відповідно до її можливостей і потреб, з урахуванням особливостей нового «домашнього освітнього» середовища;
  2. збереження здоров’я дитини, застосування охоронно-педагогічного режиму (тобто дотримання необхідного психофізичного навантаження, розвиток дрібної моторики, недопущення перевантаження розумової сфери, розвиток творчих здібностей).

Вся освітня діяльність має спиратися на сильні сторони дитини.

Учителям, що працюють в інклюзивних класах

  1. Під час карантину тісно співпрацюйте з асистентом учителя та батьками дитини з особливими освітніми потребами. Чітко розподіліть обов’язки:

учитель – добирає контент (у тому числі – дидактичний матеріал уроку) відповідно до навчальної програми, здійснює, координує та контролює навчання, організовує спілкування учасників дистанційного навчання, здійснює перевірку виконаних робіт, надає зворотній зв’язок;

асистент учителя – адаптує дидактичний матеріал (запропонований учителем), надає поради батькам щодо поетапності навчання дитини, особливостей застосування роздаткового матеріалу, проводить загальнокорекційний етап уроку з дитиною з ООП, веде щоденник спостережень (у тому числі за інформацією батьків), надає зворотній зв’язок;

батьки дитини з ООПдопомагають педагогам налагодити навчальний процес, організують навчальну діяльність дитини, виконують функції асистента дитини, надають зворотній зв’язок.

  1. Плануйте навчання дитини з особливими освітніми потребами відповідно до ІПР дитини, її освітньої траєкторії, ураховуючи її особливості, потенційні можливості та потреби, беручи до уваги, що основна частина навчальної діяльності буде здійснюватися батьками в умовах, де багато відволікаючих увагу факторів, часто бракує необхідних дидактичних засобів, знань методик навчання (та спеціальних методик зокрема), а тому працездатність дитини може бути нижчою, ніж у класі.

Практика спеціальних шкіл показує, що заняття дітей з особливими освітніми потребами варто починати з літературного читання. Так діти налаштовуються на подальшу роботу краще. Не перевантажуйте дитину навчальними завданнями! За можливості, здійснюйте перевірку їх знань у тестовій формі, використовуючи Google-форми.

  1. Заздалегідь ознайомлюйте асистента учителя з темами занять, щоб він вчасно зміг підготувати необхідні (адаптовані) дидактичні матеріали.
  2. Завчасно інформуйте батьків стосовно розкладу дистанційних навчальних занять, де (на якій онлайн-платформі) вони будуть проходити, як потрібно організувати навчання (зарядити гаджет, за допомогою якого буде відбуватися навчання, перевірити, чи працює wifi, чи є доступ до інтернету, чи працює гарнітура), яке приладдя (зошит, ручка, альбом для малювання, клей, кольоровий папір, ножиці, спортивний одяг та відповідне взуття тощо) знадобиться під час заняття.
  3. Дистанційне навчання може відбуватися із застосуванням різних платформ, програм, месенджерів, гаджетів тощо. Вибір за вами! Але, майте на увазі, що лише чату в месенджерах категорично недостатньо для навчання дитини з особливими освітніми потребами.

Якщо Ви проводите навчання всіх інших учнів класу у вигляді інтернет-конференції, передбачте місце і повноцінну участь у такому занятті і для учня з особливими освітніми потребами. Звертайтеся до нього на ім’я, посміхайтеся, пропонуйте щось повторити, відповісти на питання, контролювати час тощо.

Завдання, які пропонуєте дитині, мають відповідати його зоні найближчого розвитку. Не спрощуйте завдання, якщо вважаєте, що воно буде трохи складним для дитини. Краще продумайте запитання, які допоможуть дитині виконати завдання без суттєвого спрощення змісту. Не сваріть дитину, якщо щось не вдалося. Перший раз не вийшло – вийде у подальшому.

Головне – вірити в дитину!

Під час заняття не перевантажуйте сенсорну систему учнів зайвими звуковими сигналами, щоб не відволікати їх від головного. Не говоріть занадто голосно, уникайте абстрактних, не зрозумілих слів, або доступно (з урахуванням особливостей дітей з особливими потребами) пояснюйте їх значення. Не забувайте про наочність. Вона має бути доречною та реалістичною. Для цього за можливості, використовуйте інтерактивні дошки на зразок Trello або Padlet.

Підтримуйте зв’язок із учнями. Чітко повідомляйте кінцеві терміни (на коли слід зробити) виконання завдань. Слідкуйте за часом занять.

Постійно рефлексуйте, аналізуйте заняття, змінюйте їх, вдосконалюйте, вдосконалюйте власні практичні навички, експериментуйте. Сьогодні в інтернеті можна знайти багато відеоуроків щодо використання GoogleClassroom, Google-форм, Kahoot та інших інструментів.

  1. Будьте позитивним. Підтримуйте, надихайте дитину з особливими освітніми потребами, знаходьте підстави для того, щоб похвалити її, презентувати її досягнення.
  2. Обов’язково раз на день давайте зворотній зв’язок батькам дитини, підтримуйте їх. Пам’ятайте – разом ви – команда. Найголовніше у цей час – зберегти здоров’я дитини, її бажання навчатися, підтримувати комунікацію дитини з однолітками. За можливості, організуйте спілкування учнів класу
    в окремій групі в Facebook, Telegramm

Успішного учня виховує успішний вчитель! Експериментуйте, спілкуйтеся з колегами, підвищуйте свій професійний рівень, вірте в свої можливості – все вийде!

Проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, надання очних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг в період карантину не здійснюється.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, участь педагогічних працівників ІРЦ в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти; надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладів освіти здійснюється фахівцями ІРЦ шляхом використання дистанційних технологій.

 

Методичні рекомендації  асистентам учителів
з питань дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах довготривалого карантину
 

Колісник О.В., викладач секції спеціальної та інклюзивної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

 Доброго дня і доброго здоров’я всім!

Ми розуміємо, що нині, коли всі люди опинилися в умовах довготривалого карантину, зумовленого короновірусною пандемією, коли порушено звичний перебіг справ, але час на цьому не зупинився, і діти мають отримувати освіту, віддалене (дистанційне) навчання за допомогою тих чи інших сучасних гаджетів є практично єдиним способом відновлення шкільного освітнього процесу.

Але ще більше питань виникає, коли мова заходить про дітей з особливими освітніми потребами.

Асистент учителя – повноцінний учасник освітнього процесу

Під час карантину асистент вчителя тісно співпрацюйте з учителем (учителями, що здійснюють навчання в інклюзивному класі) та батьками дитини з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням для асистента вчителя є ретельна та вчасна підготовка адаптованих дидактичних матеріалів до кожного уроку з урахуванням планування та завдань учителя, особливостей розвитку та можливостей дитини, спроможності батьків щодо виготовлення (друку) та використання роздаткового матеріалу.

Від асистента вчителя багато у чому залежить результативність навчання дитини з особливими освітніми потребами під час карантину. Завчасно надайте батькам дитини необхідний дидактичний матеріал та пояснення до нього для попереднього ознайомлення.

Щоденно заняття мають відбуватися в такому порядку:

  1. В один і той же час зранку відбувається зв’язок асистента учителя з сім’єю дитини (важливо, щоб це проходило у формі взаємодії – через трансляцію, щоб дитина бачила обличчя педагога, його міміку; щоб асистент учителя міг бачити обличчя дитини. Пам’ятайте, що ваш голос, ваш вигляд для дитини дуже важливий, оскільки допомагає бути в реальному світі).

а) До початку безпосередньої роботи асистента учителя з дитиною в режимі відеоконференції проводиться консультативна та пропедевтична (підготовча) робота з батьками. Асистент учителя має пояснити батькам дитини завдання щодо організації роботи на день, особливості використання роздаткового матеріалу, тонкощі виконання завдань тощо (до 10 хв).

б) Починаючи спілкуватися з дитиною, асистент учителя має привітатися з нею, обговорити її емоційний стан, настрій, очікування. Ці вступні хвилини можуть бути тематичними, тобто кожного дня варто обговорити якусь певну тему: що відбувається у природі, що найцікавішого відбувалося вчора, як поводиться домашня тваринка дитини тощо. Виявляйте справжню зацікавленість до життя дитини, давайте можливість їй висловитися (5-7 хв);

в) Далі асистент учителя в режимі трансляції проводить з дитиною загальнокорекційний етап уроку (дихальну гімнастику, вправи на розвиток дрібної моторики, зорову гімнастику, самомасаж тощо відповідно до особливостей розвитку дитини). Також потрібно пояснити дитині завдання на день (не що вона має зробити, а що вона дізнається, навчиться робити, якщо виконає підготовлені для неї завдання), підтримати дитину своїми сподіваннями на те, що їй все вдасться (з опорою на сильні сторони дитини), запевнити, що якщо буде потреба в допомозі асистента учителя, він обов’язково допоможе підказкою, порадою тощо.

  1. Проведення навчальних занять за розкладом залежить від особливостей і можливостей дитини, особливостей навчання інших учнів:

а) якщо дитина з ООП навчається за модифікованою програмою, навчання можуть здійснювати батьки, ураховуючи щоденні рекомендації асистента учителя;

б) онлайн навчання також може проводити асистент учителя під керівництвом учителя за допомогою батьків дитини.

Особливості адаптації завдань для дітей з різними видами особливих освітніх потреб:

  • якщо дитина не розмовляє зробіть альтернативні картки для спілкування (комунікації) «Так», «Ні», «Привіт», «Пока», вони також можуть бути виготовлені у вигляді піктограм;навчіть дитину показувати лайк, дизлайк;
  • для дітей із ЗПР кожне завдання, складну інструкцію, розбивайте на декілька більш простих (або покрокових інструкцій), готуйте покрокові інструкції щодо виконання завдань;
  • для дітей з порушеннями розумового розвитку готуйте завдання з чітким, коротким, зрозумілим змістом. Пам’ятайте: не хоче – значить не розуміє! Кожне заняття починайте з повторення того, що вже вивчили, багаторазово повторюйте правила, важливі дії, зосереджуйтесь на життєво та соціально необхідному контенті заняття;
  • для дітей з РАС (при цьому спирайтеся виключно на особливості конкретної дитини) готуйте чіткі алгоритми дій, доберіть навчальні комп’ютерні програми, передбачайте потреби дітей в самостимулюванні;
  • для дітей з порушеннями зору чи слуху знайдіть необхідний контент, що подається відповідним особливостям дитини чином.

Обов’язково щодня ввечері отримуйте від батьків рефлексію (інформацію про реакцію дитини на завдання, їх складність, про тривалість продуктивної діяльності учня, особливості виконання завдань). Дослухайтеся до батьків, обговорюйте з ними проблемні моменти, шукайте спільні рішення заради дитини. Всю отриману інформацію вносіть у щоденник спостережень за дитиною, зазначаючи – «зі слів батьків».

Підвищуйте власну педагогічну компетентність: спілкуйтеся з колегами, проходьте дистанційні курси відповідного змісту, підвищуйте свій рівень використання ІКТ.

Консультування батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами; консультування та взаємодія з педагогічними представниками закладів освіти; надання консультативної та психологічної допомоги, проведення бесід з батьками (законними представниками) дітей з особливими освітніми потребами забезпечується фахівцями ІРЦ через індивідуальні консультації у телефонному режимі або за допомогою онлайн-ресурсів (мобільних додатків, електронної пошти), проведення групових онлайн-консультацій (шляхом розміщення інформації на онлайн-ресурсах ІРЦ, в соціальних мережах, мобільних додатках, через відеозаняття або гіперпосилання на них).

 

Методичні рекомендації батькам

з питань дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах довготривалого карантину 

Колісник О.В., викладач секції спеціальної та інклюзивної освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Доброго дня і доброго здоров’я всім!

Сьогодні всі діти налякані інформацією про пандемію, вони відчувають постійну тривогу дорослих. Необхідність постійного перебування вдома, відсутність фізичної активності, спілкування з однолітками також їх бентежить.

Дитина з особливими освітніми потребами – не виключення! Можливо, Ви вже стикнулися зі змінами в поведінці дитини. Тривога, злість, протести, відмови – це нормальна і очікувана поведінка в умовах, коли людина не може жити нормальним життям. Візьміть себе в руки, не ображайтеся.

Сприяйте зниженню тривожності дитини

Все, що дитині зараз потрібно – комфорт і любов, порозуміння, відчуття потрібності, спільна діяльність. Допоможіть дитині відчути, що все налагодиться і буде в порядку. Обговорюйте разом її настрій, її турботи, сподівання, бажання, просіть допомоги у виконанні вашої звичайної хатньої роботи, разом грайте, бешкетуйте, змагайтеся.

Зниженню дитячої тривожності може сприяти і відповідальне виконання якогось простого доручення. Поясніть дитині, що в цей час багато що залежить від кожної людини. Спитайте у неї та обговоріть, що може робити саме вона. Беріть до уваги пропозиції дитини. Але, домовляючись про виконання якогось конкретного доручення, не обирайте те, що пов’язане зі страхом заразитися короновірусом (наприклад – витирання пилу, миття рук у дитини з РАС може ускладнити стан, зміцнити стереотипії багаторазово повторювальним ритуалом. Краще, якщо доручення буде пов’язано з піклуванням про домашню тварину, рослини. Це допоможе переключити увагу дитини на об’єкт піклування, розвивати спостережливість).

Створіть розпорядок дня на час карантину

Діти мають прокидатися у звичний «докарантинний» час, робити зарядку, снідати, виконувати свої навчальні обов’язки та лягати спати також у звичний час.

Це дуже важливо, оскільки неправильно розподілений час протягом дня зменшує працездатність, сприяє зниженню або перебільшенню фізичної активності, розумовому перенапруженню, підвищенню стомлюваності, роздратованості.

Розпорядок дня обов’язково має включати час для навчання, час для фізичних навантажень і час для спілкування.

Навчання під час карантину має відбуватися вранці, коли організм дитини найбільш підготовлений до інтелектуальної роботи.

А тому:

  • створіть графік навчання, ураховуючи особливості дитини, дотримуйтесь цього графіку кожного дня;
  • допоможіть дитині контролювати список уроків та домашніх завдань, які необхідно виконати.

Влаштуйте перебування дитини протягом дня на свіжому повітрі (деякий час на балконі або на подвір’ї, якщо ви – мешканці приватного будинку). Чим краще діти відчувають себе, тим більше вони готові до навчання!

Організація навчання дитини

В умовах довготривалого карантину від батьків багато у чому залежить результативність навчання дитини.

Зверніть увагу на організацію робочого місця дитини:

  • Із зони навчання (робочого місця дитини) потрібно прибрати всі об’єкти, що відвертають увагу (телевізор, постери на стінах, зайві речі, іграшки на столі тощо).
  • Стіл та стілець мають бути відповідної висоти відносно зросту дитини. Під час відеозанять важливо щоб дитина могла бачити педагога, а педагог її, тобто розташовувати на відповідній висоті вебкамеру.
  • Забезпечте відповідне освітлення.
  • Всі необхідні речі (підручники, зошити, ручки, олівці, маркери, лінійка, ножиці, калькулятор тощо) мають бути розташованими в зоні доступу відповідно упорядкованими (в баночках, пеналах, папках для зошитів, теках, органайзерах тощо).
  • Розмістіть у зоні бачення графічні органайзери, щоб допомогти дитині записувати розклад та замітки.
  • Завчасно ознайомтеся з роздатковими матеріалами, що підготував асистент учителя та поясненнями до них. Якщо щось виявилося не зрозумілим, запишіть питання, щоб потім проконсультуватися.
  • Завчасно зарядіть гаджет, за допомогою якого буде відбуватися навчання, перевірте, чи працює wifi, чи є доступ до інтернету, чи працює гарнітура, допоможіть дитині приготувати приладдя (зошит, ручку, альбом для малювання, клей, кольоровий папір, ножиці, спортивний одяг та відповідне взуття тощо), яке буде потрібно під час заняття.
  • За потреби, підготуйте засоби заохочення та винагороди (щось смачне, щось цікаве, що полюбляє дитина).

Стимулюйте дитину до навчання, керуючись її мотивами навчальної діяльності

Добре, якщо мотивом навчальної діяльності дитини є пізнавальний, коли дитина навчається тому, що їй цікаво пізнавати дійсність і отримувати задоволення від своїх інтелектуальних зусиль. Але, на жаль, цей мотив зустрічається не часто.

Професійний мотив навчання, яким можуть керуватися учні переважно старших класів, полягає у тому, що людина навчається задля свого успішного професійного майбутнього, адже здобуті знання планує використовувати в професійній діяльності. Для таких дітей підійдуть заохочувальні фрази типу: «Незважаючи на карантин, ти маєш продовжувати заняття, щоб стати хорошим професіоналом», «Твої зусилля сьогодні допоможуть тобі у майбутньому здійснити твої мрії» тощо.

Соціальний мотив навчання відображається у почутті обов’язку дитини чи в переконанні, що так добре; як вона, це завдання не виконає ніхто. У цьому випадку можна попросити пояснити вам її навчальний матеріал, у якому ви не розбираєтесь. Та перед цим дитині самій потрібно буде його вивчити. Такі діти особливо чутливі до похвали. Тож хваліть дитину за кожне виконане завдання і за відповідальність, із якою вона навчається навіть під час карантину. Зауважуйте, що вчителі сподiваються, що вона буде сумлінно виконувати завдання.

Частіше дитина може навчатися тому, що розраховує отримати від цього певну вигоду. У цьому випадку слід стимулювати її до навчання, надаючи їй певні блага, які мають для неї важливе значення або задовольняють її потреби. Для цього запишіть усі потреби, які на даний час має ваша дитина. Потрібно згадати та взяти до уваги максимально усі, щоб краще їх усвідомити. Адже саме на них вам потрібно робити акцент, стимулюючи дитину до навчання, як під час карантину, так і в подальшому. Мова йде не про базові людські потреби: в їжі, відпочинку тощо, а про потреби, зав’язані на інтересі: перегляд мультфільмів або фільмів, відеоігри, нові іграшки чи модний одяг, похід або поїздка в цікаве для дитини місце тощо. Можна розробити цілу систему заохочень. Наприклад: почитав параграф – переглянув мультфільм; виконав вправу – можеш пограти у відеогру. Але пам’ятайте: Білл Гейтс, Стів Джобс, а також інші керівники технологічних компаній суттєво обмежували доступ своїх дітей до комп’ютерів без навчальної потреби. Тож за комп’ютером (маємо на увазі усі ґаджети) дитині не слід проводити більше 10-20 хв. за один раз залежно від віку.

Деякі діти навчаються через страх покарання за неуспішність. Це найгірший із мотивів, адже він є підґрунтям для розвитку страху перед новими починаннями та ризикованими кроками в дорослому житті, що могли б привести до успіху. Американські психологи Д. Мак-Клелланд і Д. Аткінсон вважають, що людина, орієнтована на успіх, не відчуває суттєвого страху перед невдачею, при цьому, людина, орієнтована на уникнення невдачі буде сумніватися, коливатися при прийнятті будь-якого рішення. Тому краще замінити цей мотив хоча б на утилітарний (за стимул чи для задоволення потреби). Для цього можна замiнити фразу «Якщо ти не прочитаєш оповідання, то не будеш грати в комп’ютерну гру» на таку – «Якщо ти прочитаєш оповідання, то зможеш пограти в комп’ютерну гру». Саме так мотив страху зміниться на мотив вигоди.

Краще стимулювати дитину до навчання через власний приклад.

Всім відома фраза «Діти нас не чують. Діти нас дивляться». Тож точно так само, як ваша дитина має продовжувати навчання під час карантину, ви маєте продовжувати свою роботу за тим же графіком і розпорядком.

Процес навчання

Тісно співпрацюйте з асистентом учителя. Завчасно готуйте та використовуйте дидактичний (роздатковий) матеріал, який розроблено асистентом, дослухайтеся до його порад щодо послідовності дій під час кожного заняття, особливостей застосування роздаткового матеріалу.

Щоденно заняття мають відбуватися в такому порядку:

  • В один і той же час зранку відбувається зв’язок з асистентом учителя (важливо, щоб це проходило у формі взаємодії – через трансляцію, щоб дитина бачила обличчя педагога, його міміку; щоб асистент учителя міг бачити обличчя дитини).

а) Спочатку асистент учителя спілкується з батьками дитини щодо організації роботи на день, використання роздаткового матеріалу, пояснює особливості виконання завдань тощо (до 10 хв).

б) Далі – асистент учителя має привітатися з дитиною, обговорити її емоційний стан, настрій, очікування, розказати що дитина сьогодні зможе дізнатися, навчитися робити, тобто налаштувати на продуктивну діяльність (5-7 хв).

в) Потім асистент учителя в режимі трансляції проводить з дитиною загальнокорекційний етап навчального заняття (дихальну гімнастику, вправи на розвиток дрібної моторики, зорову гімнастику, самомасаж тощо відповідно до особливостей розвитку дитини).

  • Навчальні заняття за розкладом. Іх проведення залежить від особливостей і можливостей дитини, особливостей навчання інших учнів:

а) якщо навчання всіх дітей класу відбувається у вигляді інтернет конференції, бажано організувати участь дитини в спілкуванні класу хоча б деякий час кожного дня;

б) якщо дитина з ООП навчається за модифікованою програмою, навчання можуть здійснювати батьки, ураховуючи щоденні рекомендації асистента учителя;

в) онлайн навчання може проводити асистент учителя під керівництвом учителя за допомогою батьків дитини.

  • Виконані роботи мають надсилатися учителю. Ввечері важливим є спілкування з учителем для отримання рефлексії.

Під час навчальних занять чітко слідкуйте за дотриманням часу (заняття не має бути довшим за 40-45 хвилин). Використовуйте інструменти для тайм-менеджменту, такі як Таймер Pomodoro або годинник. Кожні 15-20 хвилин дитина має 2-3 хвилини перепочити. Виконайте разом з дитиною фізкультхвилинку або релаксаційну вправу в цей час. При цьому слід орієнтуватися на особливості дитини та її актуальний стан.

Не робіть завдання за дитину, не давайте готові відповіді на питання, все робіть разом, підтримуйте, надихайте дитину. Будьте спокійними і доброзичливими. Повірте в неї, в її можливості!

У будь-якому випадку не перевантажуйте дитину. Слідкуйте за станом дитини. Не переживайте, що вона відстане від програми. Не воюйте з нею через те, що вона не хоче щось робити! Врешті психіка вашої дитини в цій ситуації набагато важливіша за її академічні знання.

Більше звертайте увагу на розвиток життєво важливих знань, вмінь та навичок: розвиток дрібної моторики, творчих та комунікативних навичок, мовлення.

Дозволяйте дитині займатися улюбленою діяльністю. Перетворіть навчання та дозвілля дитини на цікаве дійство. У відкритій групі «Інклюзивна освіта в Харківській області» та інших групах з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами на Facebook можна знайти багато цікавих вправ і діяльностей. Розробіть для дитини незвичайний наочний матеріал за темою, яку дитина має вивчити під час карантину, підберіть відео, перегляньте все це разом. Якщо дитина має вивчити вірш, зробіть це разом із нею; за можливості, проведіть досліди з фізики, хімії, біології, разом займіться творчістю.

Як показує практика, найбільшу проблему під час карантинного навчання складає читання. Можна попросити дитину почитати вголос, або читати по черзі, разом обговорити, проаналізувати прочитане. Це сприяє не тільки карантинному навчанню, але й емоційному зближенню, якого часто не вистачає дітям і батькам. Корисним (психотерапевтичним) для дитини є читання хатньому улюбленцю (собаці, коту), адже таке читання унеможливлює негативну оцінку, що є дуже важливим для дитини на етапі формування навички читання.

Щодо перегляду дитиною Всеукраїнських онлайн-уроків для учнів 5-11 класів на карантині – якщо дитині цікаво їх дивитися, якщо вона розуміє матеріал, може його переказати, проаналізувати і може виконати відповідні завдання – немає жодних підстав уникати навчання в такій формі.

Все, що відбувається з дитиною (її реакцію на завдання, тривалість продуктивної діяльності, особливості виконання завдань) обговорюйте з асистентом учителя. Шукайте спільні рішення заради дитини.

Пам’ятайте – Ви повноправний учасник команди супроводу дитини, а не безмовний виконавець завдань педагогів!

 

Як організувати дистанційне навчання для дітей з ООП.

Досвід вчителів

“Нова українська школа” з’ясовувала, з чого треба почати навчання для дітей з ООП, як працює асистент учителя, як можуть допомогти батьки та що робити вузьким спеціалістам, які працюють з дітьми з ООП з інклюзивних класів.

“Щоб почати дистанційне навчання з дітьми з особливими освітніми потребами, треба просто почати”, – впевнена керівниця інклюзивних проєктів ГО “Бачити Серцем” Наталя Гладких.

Наталя також має лайфхаки, як організувати таку роботу. До прикладу, батькам треба призвичаїти дитину до нового розпорядку, вчителям треба помічник під час онлайн-конференції, щоб допомагав вирішити технічні питання, а дітям – час, аби звикнути.

СПІЛЬНІ УРОКИ ЧИ ІНДИВІДУАЛЬНІ?

Наталія Гладких

Якщо це інклюзивний клас, то на уроках мають бути всі діти, включно з дітьми з ООП (маються на увазі уроки за допомогою відеозв’язку – ред.).

“Кожній людині треба людина, незважаючи на те, чи є в неї особливі освітні потреби. Не треба ізольовувати дітей з ООП і проводити з ними уроки окремо. Діти тягнуться одне за одним, вони хочуть спілкуватись і радіють обличчям, які бачать на екранах моніторів. Треба дотримуватися засад інклюзивного навчання і пам’ятати, що воно передбачає соціалізацію та включення в соціум.

Чарівної пігулки немає, але є велике бажання вчителів побачити учнів і велике бажання учнів побачити вчителів.

ЗАСПОКОЇТИ БАТЬКІВ І ДАТИ ЧАС ДИТИНІ

Наталя Гладких

  1. Не варто обмежувати дітей та батьків у часі на виконання завдань, адже в батьків буває тривожний стан або навіть паніка через пандемію. Найкраще – домовитися із психологом і провести роботу з батьками, аби пояснити, що всі емоції, які вони мають, передаються дітям. Особливо важко тим дітям, які не говорять, бо всі емоції в них накопичуються.
  2. “Найбільше батьків, як і всіх, хвилює, як не заразитися коронавірусом. Адже вони насамперед думають: якщо вони заразяться і потраплять у лікарню, хто буде доглядати за дітьми? Також у батьків дітей з ООП є страх і паніка, що діти мають слабкий імунітет і більшу ймовірність заразитись. Усе це треба проговорювати”.
  3. “Треба враховувати, що кожна дитина з ООП потребує часу для адаптації: хтось адаптовується одразу, а хтось цілий урок може бігати кімнатою з увімкненим відеозв’язком, слухати звуки, шуми, знайомі голоси, але не розуміти, що відбувається навколо. Має минути деякий час, щоб ці діти адаптувались, головне – не здаватись”.

ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, ЩО ТАКЕ КОРОНАВІРУС

Наталія Гладких

  1. Треба розповісти дитині, що таке коронавірус. Це слід зробити, навіть, якщо батьки думають, що дитина цього не зрозуміє. Треба пояснити, що вчителі, куратори, реабілітологи, тренери, усі важливі для дитини люди нині сидять удома.
  2. Потрібно відповідати навіть на безглузді запитання, адже це – маркер, що дитина хвилюється.
  3. Коронавірус варто зобразити – намалювати, зліпити, вирізати з картону чи журналів. Тутможна завантажити та роздрукувати картки для дітей з ООП, аби пояснити, що таке коронавірус. Це – для того, щоб матеріалізувати його та дати дитині можливість уявити. Можна складати казки чи історії про коронавірус, грати в ігри, як одягати маску. В історіях мають бути правила, як поводитися: мити руки, дезінфікувати їх, надягати маску тощо.

НАЛАГОДИТИ РЕЖИМ ДНЯ ДЛЯ ДИТИНИ

Наталя Гладких

  1. Потрібно створити такий режим дня для дитини, який має схожі елементи з попереднім. Батьки з дитиною можуть разом намалювати, зліпити, приклеїти певні предмети на плакат, розкласти предмети-символи в коробки, аби зобразити цей режим. Плакат із режимом дня має залишатися в кімнаті дитини. Щодня його треба переглядати та працювати з ним. Це – для того, щоб допомогти дитині адаптуватись до незвичної ситуації.
  2. Можна внести до режиму дня більшість занять, які дитина виконувала до карантину. Це – для того, щоб вона легше перенесла зміни. А от виходи на двір можна замінити та ритуалізувати – наприклад, щоразу вдягаючи верхній одяг, коли виходите на балкон чи відчиняєте вікно.
  3. Щодня в один і той самий час треба повторювати якийсь вид діяльності. До прикладу, приймання їжі, заняття чи ігри.
  4. У рухливі, настільні, логічні чи тілесні ігри можна грати всією родиною. Це надаватиме дитині спокій, що всі в безпеці та впевненість, що буде завтра.
  5. Наступний крок: організувати робоче місце для дитини, враховуючи її зорові, рухові та слухові можливості. Монітор має бути навпроти очей. Себто на підлозі, якщо дитина лежить на животі; на столі або на підставці, якщо дитина у положенні напівсидячи. Також треба пояснити, що незважаючи на те, що заняття відбуватиметься вдома, дитина чутиме знайомі голоси та бачитиме знайомі обличчя, чому на занятті будуть батьки і навіщо треба працювати разом. Коли відео увімкнеться, треба показати та розповісти, хто на зв’язку.

ЗАЛУЧИТИ БАТЬКІВ ДО СПІЛЬНОЇ РОБОТИ І ПОЯСНИТИ,

ЩО ЇМ РОБИТИ

Наталія Гладких

  1. Перше, що треба зробити вчителям, – зрозуміти, що в дистанційному навчанні батьки є партнерами вчителів. Тому перед тим як починати заняття, треба виділити час на роботу з батьками. До прикладу, корекційному педагогу варто пояснити батькам, як виконувати вправи з дрібною моторикою та як допомогти дитині. Також слід запитати батьків, чи в них є матеріали, які треба для розвитку моторики. Якщо немає – треба передати ці матеріали або пояснити, як зробити їх власноруч.

Участь батьків дітей з ООП під час відеоуроків буває різною:

Пасивна. Коли дитина не може рухати руками, а завдання бувають такими, щоб дати їй можливість потримати ручку і намалювати або щось обвести. Тоді батьки мають взяти руки дитини у свої, вкласти ручку і разом виконати вправу.

Часткова. Коли під час того ж завдання треба вкласти ручку до руки дитини, а вона сама зможе виконати вправу.

Непомітна. Коли дитина може виконати завдання самостійно.

Про ці види треба розповісти батькам і пояснити, як саме вони мають себе поводити.

  1. Розмовляючи з дітьми з ООП через відеозв’язок, учителі мають звертатись тільки до дитини. Учень повинен розуміти, що це його урок і що він має відповідати. Якщо допомога батьків буде надмірною, в якийсь момент дитина може перекласти відповідальність на дорослого, який сидить поруч.

Жанна Вінніченко (директорка НВК “Престиж” у с. Балабино, Запоріжжя)

  1. Уроки тривають по 40 хвилин. Такий час безкоштовно надає програма Zoom(на час карантину це обмеження знято – ред.). Якщо батьки не користувались програмою до цього і не знають, як доєднатись, треба створити або знайти в мережі інструкцію-алгоритм.
  2. Треба просити батьків та дітей про зворотний зв’язок. До прикладу, можна зробити тест в Google-формахіз запитаннями, що покращити та змінити, що сподобалось, а що ні.

ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ ДОДАТКОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ

Наталія Гладких

Перед кожним навчальним днем у групі в соцмережах, в якій є батьки та вчителі, педагоги пишуть, які матеріали треба на занятті. Якщо це незряча дитина і їй треба будуть тактильні картки – їх передають батькам. Або дорослі можуть виготовити такі тактильні картки. До прикладу, дитині треба буде намалювати картину фарбами. Тоді батькам пояснюють, що слід промалювати контур (його можна зробити за допомогою клею).

ЩО МАЄ РОБИТИ АСИСТЕНТ УЧИТЕЛЯ

Наталія Гладких

  1. Аби допомогти вчителеві викладати урок через відеозв’язок, треба працювати в парі з іншим вчителем (асистентом вчителя), який модеруватиме процеси (таку модель використовують в організації пані Наталії – ред.). Асистент може робити це зі свого комп’ютера. До прикладу, вмикати та вимикати мікрофони, аби ту людину, яка веде урок або відповідає на запитання, було чутно, показувати презентації та відео, спостерігати, що роблять учні. Також модератор може спілкуватися паралельно в чаті з батьками. Якщо є технічні складнощі, їх треба усунути зразу.
  2. Асистент зможе проаналізувати заняття та розповісти про це вчителеві, аби вдосконалити процес.

Наталія Правда (заступниця директорки Балабинської школи, яка опікується інклюзивним навчанням)

  1. Асистент вчителя також обробляє завдання, які отримують учні з типовим розвитком, і віддає їх дітям з ООП (ідеться про адаптацію чи модифікацію завдань, що асистент вчителя робить для навчання і у класі, – ред.). Часом потрібно дати додаткові завдання, часом спростити.

“Так, до прикладу, відбувається в 4 класі, де на інклюзивному навчанні є і дитина зі збереженим інтелектом, і дитина з порушеним. Класно, що решта дітей не бачать, що в дітей з ООП інші завдання. Таким чином, ми не відділяємо дітей”.

  1. За потреби, асистенти додатково щось пояснюють дитині. Також розповідають батькам, як пояснити дитині певний навчальний матеріал.

Жанна Вінніченко

У ситуації, коли в дитини з ООП починається деструктивна поведінка під час відеоуроку, з батьками має комунікувати теж асистент учителя – радити, як заспокоїти дитину, і дізнаватись, який матеріал потрібно допояснити.

ПОПІКЛУВАТИСЬ ПРО КОМУНІКАЦІЮ З ДИТИНОЮ ПІД ЧАС ВІДЕОУРОКУ

Наталія Гладких

  1. Вчителі можуть розповісти батькам, як зробити комунікативні картки. Наприклад, картки зі словами “так” і “ні” дозволять вчителеві не розсіюватись на кожного учня, коли він працює з класом, і швидко отримати відповідь на запитання. Для менших дітей можна зробити зелену та червону картки, які вони показуватимуть, відповідаючи на запитання.

Для дітей, які мають рухові порушення і які не можуть підняти картку, батьки виготовляють браслети, на яких написано “так” або “ні”. Тоді діти показують руку з відповіддю. Також можна застосувати кубики або підняти чи опустити великий палець.

Тож учителям краще ставити запитання, які потребують відповіді “так”, “ні”.

У Балабинській школі, окрім відеозв’язку, корекційні педагоги викладають відеозавдання для дітей з ООП. Ілюстрація: скріншот відео логопеда-дефектолога Тетяни Самохвалової

  1. Якщо у класі є незряча або слабозора дитина, треба попросити батьків проговорювати з нею візуальну інформацію. Тоді батьки мають сидіти поруч і пояснювати, що відбувається на екрані. Дорослі також озвучують, хто з учнів підключився до конференції, що відбувається на екрані, кого ще немає. Це важлива інформація для дітей, бо так вони розуміють атмосферу навколо.
  2. Якщо діти вчать нові слова, вчителям треба виводити слово на екран, візуалізуючи картинкою. Також можна додавати звуковий супровід.

“Якщо це жук, то треба знайти жужіння. Тоді ми задіюємо і зоровий, і слуховий канали. Дітям, які не бачать або бачать погано, можна дати того ж жука, щоб вони вивчили його ще й тактильно”.

  1. Під час відеоуроків треба запитувати учнів, називаючи їхні імена. Не треба запитувати: “А хто мені скаже?”. Треба ставити конкретному учневі конкретне запитання, адже через шум діти починають відволікатися.

ПРОЦЕС ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ І ПЕРЕДАЧА ЗАВДАНЬ

Жанна Вінніченко

  1. У Балабинській школі вже кілька років користуються Google-класом(віртуальний клас, в який через електронну пошту можна додати своїх реальних учнів, ставити завдання у спільному структурованому просторі всім школярам або вибірково, оперативно обмінюватися інформацією, створювати свої завдання або додавати їх з інших платформ – ред.).

Навіть тестували дистанційне навчання на коротких зимових карантинах, домашні завдання частково завантажували туди. Як тільки в дітей з’являється інформатика, кожному учневі створюють аккаунт у Google-класі і вчать ним користуватись. Тому проблем із переходом на дистанційне навчання не було.

Нині у той таки Google-клас вчителі завантажують всі домашні завдання та залишають оголошення для дітей. До прикладу, про те, о котрій відбудеться урок у Zoom. Але погоджують із дітьми, коли ті можуть виходити на зв’язок.

Наталія Правда

Про уроки в Zoom вчителі домовляються з батьками заздалегідь – коли більшість можуть вийти на зв’язок. Зазвичай в Zoom відбувається 2-3 уроки на день. Ті, хто не можуть бути присутнім на відеоуроці, мають змогу передивитись відеозаписи онлайн-уроків у Google-клас.

Там же і завдання. Вчитель натискає в Google-класі кнопку “призначити” для завдань для дітей з нормотиповим розвитком, а асистент учителя – для видозмінених завдань для дітей з ООП.

ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ

Наталія Гладких

Спочатку треба виконувати вправи з дітьми через відеозв’язок, не спрощуючи їх. Після першого заняття буде зрозуміло, що треба адаптувати та вдосконалити. Аналіз треба проводити після кожного дистанційного уроку.

Жанна Вінніченко

  1. Завдання онлайн мають бути такими ж, як і офлайн. Ідеться і про формат, і про обсяг. Однак, треба йти на поступки, якщо діти виконують домашнє завдання не в повному обсязі або невчасно. Часом у сім’ї є один гаджет, і батьки мають теж із ним працювати.
  2. Для дітей з ООП потрібно проводити тести, аби перевірити, як вони засвоїли інформацію. Це можна робити через Google-форми.

Наталія Правда

Не варто обмежувати дитину в тому, коли вона може виконувати домашні завдання.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ ЕМОЦІЇ

Жанна Вінніченко

Потрібно підлаштовуватись під настрій дітей, аби провести відеоурок. Якщо в інклюзивному класі, наприклад, є дитина з аутизмом, то гарний настрій – це те, що може допомогти дитині засвоїти інформацію. Інакше – вчителі домовляються з батьками, аби ті повідомили, коли дитина буде готова навчатись. Це – єдиний випадок, коли з дитиною з ООП можуть провести окремий урок або додатково щось допояснити.

Наталія Гладких

Якщо в дитини починається істерика чи інша деструктивна поведінка під час уроку, то батьки вимикають відео, мікрофон і намагаються заспокоїти дитину. А потім повертаються на заняття. Урок додатково не проводять.

ЯК ПРОВОДИТИ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ

Наталія Гладких

Корекційно-розвиткові заняття, які проводять вузькі спеціалісти, також можна проводити в онлайн-форматі у програмі Zoom. Це можуть бути як індивідуальні, так і групові форми роботи.

“Я знаю логопеда, яка проводить артикуляційні вправи з дітьми – і ті все повторюють. А тим дітям, які не можуть повторювати, треба допомога батьків. Тоді батьки сидять поруч на заняттях і пробують за рекомендацією логопеда виконати те чи інше завдання. Тобто заняття відбуваються онлайн так само, як і офлайн, але з допомогою батьків”.

Жанна Вінніченко

У Балабинській школі, окрім відеозв’язку, корекційні педагоги викладають відеозавдання для дітей з ООП на Google-диск. Фахівці знімають відео самі і групують за папками. До прикладу, є папка з відео для постановки свистячих звуків. Батьки можуть подивитись ці відео, повторити дії з дітьми, зробити домашні вправи. За посиланням ви знайдете приклад таких відео логопеда-дефектолога Тетяни Самохвалової.

Батьки весь час з нами на зв’язку, тому ви знаємо, що вони справді займаються з дітьми.

 

Участь у нараді директорів закладів загальної середньої освіти

      26 листопада 2019 року відбулася нарада директорів закладів загальної середньої освіти. Серед питань, які були винесені на обговорення керівників закладів освіти, було і питання „Стан впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти”. Тема висвітлена методисткою з психологічної служби Шевченківського РМК Доценко Т.М.

Питання інклюзивного навчання продовжує бути актуальним, оскільки кількість учнів з особливими освітніми потребами збільшується і мережа закладів, у яких організовується таке навчання розширюється. Є заклади освіти, у яких вже забезпечуються умови та можливості для отримання цією категорією дітей освіти, виховання та навчання, корекції психофізичного розвитку, але є й такі заклади освіти, де інклюзивне навчання лише впроваджується. Тому ще раз звернули увагу керівників закладів освіти на нормативні документи, які регламентують організацію інклюзивного навчання, нагадали про створення певних умов такого навчання, ознайомили із статистичними даними щодо впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти Шевченківського району, розглянули алгоритм організації інклюзивного навчання.

 

Особливості організації інклюзивного освітнього середовища

    21 листопада 2019 року проведено методичний захід „Особливості організації інклюзивного освітнього середовища” для вчителів, які здійснюють навчання в інклюзивних класах. Модератор: методистка з психологічної служби Шевченківського РМК Доценко Т.М.

Учасники опрацьовували структуру інклюзивного освітнього середовища, стратегії універсального дизайну у навчанні, технології інклюзивного навчання та знайомилися із сучасними візуальними методами навчання.

Присутні брали участь у виконанні різних вправ, які допомагали їм краще зрозуміти роль педагога в організації освітнього простору для учнів з особливими освітніми потребами.

Під час роботи не обійшлося й без обговорення питань, які хвилюють педагогів. І завдяки обміну власним досвідом співпраці з цією категорією дітей, вчителі отримали відповіді на запитання.

 

 

Семінар-практикум „Інтеграція дітей з особливими освітніми

потребами у колектив однолітків” (02.04.2019)

Ознайомившись із психолого-педагогічними аспектами інтеграції дитини з особливими освітніми потребами в учнівський колектив, перейшли до практичного блоку семінару, де учасникам було запропоновано вправи для сприяння успішній адаптації таких учнів, а саме: мозковий штурм „Взаємодія дитини з особливими освітніми потребами з класом”, вправи „Ресурси дитини з порушеннями розвитку” та „Моя позиція”, групова робота „Вирішення ситуацій”.

У ході методичного заходу особливу увагу було звернено на розкриття прихованих можливостей „особливої” дитини, її ресурсів /захоплення, вміння, мрії тощо/, опора на які полегшує та забезпечує успішність процесу налагодження міжособистісних стосунків, усунення ніяковості, розвитку соціальних та комунікативних вмінь та навичок дитини з особливими освітніми потребами. А створення сприятливої атмосфери у класі допоможе дитині з порушеннями психофізичного розвитку почуватися вільно у класі, досягати самостійності, настільки це можливо, набувати певних навичок соціальної поведінки. Адже дитячий колектив для „особливої” дитини є найпотужнішим ресурсом для розвитку.

Обговорюючи інструменти сприяння інклюзії, зупинилися на використанні такої методики групової роботи як „Коло друзів” або „Коло підтримки”. Метою методики є залучення до учнівського колективу ізольованих учнів, зокрема і для інтеграції в учнівський колектив дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Досвід застосування цієї технології представила вчитель початкових класів Шевченківської ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів Пікалова С.Ф. Вона зазначила, що застосування методики у роботі з „фокусною” дитиною сприяло зміні його поведінки, появі друзів серед однокласників, розкриттю власних можливостей.

 

Інструктивно-методична нарада

„Організація інклюзивного навчання у закладах освіти: нагальні питання” (18.01.2019)

Під час наради розглянули роль надання комплексної допомоги учням з ООП та їх батькам шляхом злагодженої роботи команди психолого-педагогічного супроводу та взаємодії закладів освіти з інклюзивно-ресурсним центром, обговорили актуальні питання щодо організації інклюзивного навчання, торкнулися питання реалізації обласного освітнього проекту „Розвиток інклюзивної освіти у Харківській області”.

 

Семінар-практикум „Інклюзивна освіта в дії”

(14.12.2018)

Семінар був побудований таким чином, щоб педагоги спершу мали можливість ознайомитися з теоретичним матеріалом щодо стану впровадження інклюзивної освіти у практику, особливостей роботи з учнями з різними порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання. Звичайно, не оминули і обговорення проблем впровадження інклюзивної освіти. Вирішення проблемних питань проходило під час обміну досвідом з тими, хто вже має певні рішення у організації роботи в класах, де навчаються діти з ООП. Найбільше вчителів інклюзивних класів турбують питання щодо оформлення документації, планування, особливості організації роботи у класах, де навчається 2-3 особи з ООП з різними порушеннями психофізичного розвитку. Виникають складності при розробці індивідуальної програми розвитку, при залученні дитини до позакласної роботи, необхідність залучення до співпраці батьків, які перекладають повноваження на вчителів.

У ході практичної частини семінару, педагоги залучалися до інтерактивних форм роботи з метою визначення шляхів ефективної співпраці вчителя та асистента вчителя для здійснення освітнього процесу у інклюзивному класі.